#
#
Джинса та медичні неточності. Огляд маніпулятивних матеріалів в медіа Кіровоградщини
#

Помилки через неточності, джинса, дивні заголовки – такими були тенденції маніпулятивних матеріалів опублікованих в ЗМІ Кіровоградщини протягом 12-18 жовтня.

 

За цей період команда проєкту InfoCrime.Кропивницький переглянула 987 новин 3 телеканалів, 14 популярних інтернет-видань міста й області. Також провели моніторинг 6 Facebook-сторінок кандидатів на посади міських голів Кропивницького та Олександрії. 

 

Загалом виявлено 29 матеріалів з ознаками маніпуляцій. З них: 65,5% стосувались замовних текстів, тобто мали ознаки джинси, 6,8% торкались теми коронавірусу, 10,3% – медицини, 17,4% – інших місцевих подій. Спостерігається тенденція збільшення матеріалів з ознаками джинси. Минулого тижня таких текстів було 64% від загальної кількості маніпулятивних публікацій.

 

 

Дивні заголовки і помилки через спрощені формулювання 

 

 

Маніпулятивний емоційний заголовок «Реформа "вбиває" медицину: у Кропивницькій ЦРЛ скоротять 70 працівників», що вийшов на медіапорталі «Акула» одразу наштовхує читача на думку, що медреформа є причиною звільнення медиків. Хоча в самому тексті йдеться про те, що фінансування залежить від районної ради та громад Кропивницького району. Тобто, проблема не лише в огріхах медичного реформування. Новинарям варто уникати емоційних оцінок у публікаціях, не видавати судження за факти, спотворюючи реальну картину. 

 

Часто узагальнення в заголовках також призводять до маніпуляцій. Заголовком «Кіровоградщина: шкoли рoзпoчнуть канікули раніше, виші навчатимуть дистанційно», знову ж таки, «Акула» стверджує, що школи всієї області йдуть на канікули 15 жовтня. У тексті ж вказано лише пропозицію голови Медкомітету ВР Михайла Радуцького стосовно дочасного виходу навчальних закладів на канікули. Проте на Кіровоградщині не у всіх школах канікули почались 15 жовтня. До прикладу, у Кропивницькому навчальні заклади з 15 по 16 жовтня переведені на дистанційне навчання, а осінні канікули традиційно почались 19 жовтня. У подібних новинах варто не узагальнювати  твердження, обирати акценти інфоприводів без спотворення суті новини. 

 

«Що буде з навчанням у школах? В Олександрії школяр захворів на СОVID-19» – певно запитує у своїх читачів сайт «Голос громади». У тексті новини йдеться про підтвердження коронавірусу у школяра з Олександрії та працівників низки освітніх закладів області. З цього приводу збиратиметься профільна обласна комісія. Тобто про подальші дії влади ще нічого не відомо, відповідь на вказане у заголовку питання видання не подає. Складається враження, що це читач має відповісти, що ж таки буде з навчанням. Згадка про захворюваність освітян чи школяра у заголовку замість непотрібного запитання дозволила б уникнути маніпуляції.

 

«На Кіровоградщині з молотка пустять водойму», – пише сайт DOZOR. У заголовку помилка, адже згідно з текстом, на відповідному аукціоні продається право оренди водойми. Відповідно до законодавства водні ресурси в Україні не продаються.

 

 

Передвиборча джинса

 

 

Кандидата на посаду міського голови Кропивницького Артема Стрижакова піарять у ЗМІ статтями, де подається думка про нього відомих діячів і підприємців. Низка ЗМІ промаркували такі тексти позначками «Реклама», «Політична агітація». Забули про відповідне маркування на сайтах DOZOR і CBN, «Кіровоград24».

 

У новині про перебіг ухвалення міською радою одного із земельних рішень сайт «Прожектор» подав коментар кандидата на посаду міського голови Кропивницького Олександра Цертія. Публікацію супроводжують дві фотографії політика і його розгорнутий коментар про участь в ухваленні такого рішення. Відповідне маркування відсутнє.

 

Традиційно репостить дописи з Фейсбуку кандидатки на посаду міського голови Кропивницького Ольги Ковальової-Алокілі медіапортал «Акула». Як ми відзначали у минулому дайджесті, видання перепубліковує практично усі дописи зі сторінки кандидатки. Цього разу сайт оприлюднив допис і відео із запрошенням конкурентів кандидатки на виборах до дебатів. 

 

Ще одним прикладом, коли Фейсбук-допис кандидата перекочував у новинну стрічку, є публікація сайту «Голос Громади». Пост про захоплення кандидатом у мери Олександрії Сергієм Кузьменком піснею юнака про місто став інфоприводом для видання. Очевидно, що про суспільну значущість тут не йдеться, а більше схоже на приховану політичну рекламу. 

 

По досягнення і плани міського голови Кропивницького Андрія Райковича, який балотується на посаду вдруге, пише сайт CBN. Прихована політична реклама відповідно не маркована. 

 

Традиційно без жодного маркування виходять статті із заявами кандидата на посаду міського голови Києва Андрія Пальчевського на «Кіровоград24». 

 

Політики почали активно піаритись на темі ліквідації наслідків урагану у Кропивницькому. Деякі запускають Фейсбук-рекламу власних світлин з прибирання руйнувань. Деякі звертаються до Верховної Ради. Такі публікації вийшли без належного маркування. 

 

Як вказує медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров, ЗМІ, їхнім посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами про розміщення передвиборної агітації, забороняється оцінювати кандидатів, партії (організації партій), їхні передвиборні програми або надавати їм перевагу в будь-якій формі. Такі дії також визнаються передвиборною агітацією. Як розрізняти інформування та агітацію читайте більше на сайті ІМІ. 

 

 

 

До вибірки потрапили матеріали, що були опубліковані у 14 популярних інтернет-виданнях та показані у випусках новин 3 телеканалів протягом 28 вересня - 04 жовтня. До переліку проаналізованих видань і телеканалів потрапили:  Гречка, CBNТочка доступу, Без купюр, DOZOR, Перша електронна газета, Прожектор, Рідний край, АкулаMedia, Кіровоград24, Олександрійський тижденьГолос громади. Новини Олександрійщини, Світловодськ, Komora.info, Вітер, TTV, UA:Кропивницький. Також були проаналізовані пости на власних сторінках в мережі Facebook претендентів на посади міських голів Кропивницького та Олександрії: Андрія Райковича, Артема Стрижакова, Сергія Кузьменка, Андрія Максюти, Катерини Шамардіної та Ольги Ковальової-Алокілі.

З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням. 

 

** Проєкт реалізується ГО "Інституту масової інформації" і фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністе́рства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.  

 

 

 

Павло Лісниченко, Анастасія Зубова, проєкт INFOCRIME.Кропивницький