#
#
Хто дорожче? Як лікарні Кіровоградщини купують медикаменти-аналоги
#

Кінець 2019 року ознаменувався стартом другої пандемії 21-го сторіччя. Коронавірусна хвороба COVID-19 виявилась більш смертоносною за «свинячий грип» та дуже скоро поширилась планетою, призвівши до запровадження безпрецедентних в новітній історії заходів безпеки. Країни закривають кордони, підприємства переходять на роботу у віддаленому режимі, а виробники окремих медматеріалів та медикаментів отримують надприбутки та працюють над створенням нових препаратів та вакцини.

 

Україна в питанні протидії коронавірусу також не пасе задніх – розроблені протоколи лікування та спрощено процес закупівлі необхідних товарів та послуг. Останнього досягнуто завдяки постанові Кабміну, якою частину товарів, робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, було виведено з під дії Закону «Про публічні закупівлі».  

 

Варто зауважити, що практично кожну діючу речовину, передбачену до використання вітчизняним медпротоколом, випускають у вигляді препаратів одразу декілька виробників. При цьому замовники не рідко купують більш дорогі аналоги, переплачуючи за по суті ідентичний товар. Одним з прикладів “розльоту цін” на аналоги є препарат дексаметазон, який має протизапальну, протиалергічну та імуносупресивну дію та включений до українського протоколу лікування коронавірусу.  

 

Почалось же все у червні 2020-го року, коли група британських вчених під керівництвом команди з Оксфордського університету провела дослідження. Порівнювали перебіг протікання хвороби у близько 2 тисяч пацієнтів, які в лікарні отримували дексаметазон і 4 тисяч пацієнтів, яким відповідний препарат не приймали. У результаті головний дослідник, професор Пітер Хорбі, повідомив, що препарати з відповідною діючою речовиною суттєво зменшують смертність коронавірусних пацієнтів. На той момент це був значний прорив, враховуючи, що кожна країна самостійно розробляла протоколи лікування до кінця невивченої хвороби і будь-яка інформація щодо «слабких сторін» хвороби могла врятувати життя. 

 

Величезним плюсом дексаметазону стала його відносна доступність, адже вперше препарат синтезували ще в 1957 році і на сьогоднішній момент навіть на українському ринку ліки-аналоги з діючою речовиною «Dexamethasone» виробляють одразу декілька фармкомпанії. 

 

«Вибір між такими препаратами продиктований власним досвідом лікаря чи вже зафіксованими відносинами з виробниками. Відмінностей між ліками, при ідентичному їх складі, бути не може», - зауважує лікар Дмитро Корольков.

 

  Різниця в ціні на такі препарати зачасту є результатом різних можливостей фірм-виробників та, відповідно, різна окупна вартість препарату – сума, при якій фармкомпанія «вийде в нуль». 

 

За коронавірусною процедурою медзаклади Кіровоградської області закуповували препарати, що містять «Dexamethasone», не так часто. З березня по 25 листопада договорів, що включали в себе поставку відповідних ліків,  підписано лише 22. Більшість замовлень – 13, на рахунку Центральної міської лікарні Кропивницького. А от беззаперечним лідером серед постачальників стало товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ-Б», забравши 18 з 22 контрактів, плюс ще 3 контракти у засновника згаданого товариства - ТОВ “БаДМ”. Обидва підприємства входять до бізнес-групи дніпровців Олександра Суходольського та Олександра Дитятковська, яка на сьогодні є одним з найбільших фармдистрибуторів України. За даними аналітичного порталу YouControl група Суходольського/Дитяковського контролює близько 40% відповідного ринку. 

 

До слова, дружина Олександра Дитяковського Євгенія очолює Дніпровське комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" та на останніх місцевих виборах була переобранадо міської ради Дніпра у складі партії “Пропозиція”.

 

Однак повернемось до дексаметазона. Лікарні Кіровоградщини препарат купували лише у вигляді розчину для ін'єкцій, а не пігулками. При цьому підрядники використовували пакування як по 10, так і по 5 ампул. Однак нас цікавить не стільки коробка, скільки її наповнення, а точніше ціна однієї ампули, яка досить суттєво коливалась, залежно від виробника препарату. 

 

Найдешевшим, серед замовлених лікарнями Кіровоградщини препаратом виявився «Дексаметазон»виробництва харківського ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС».  Засновником фірми значиться ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», а от кінцевими бенефіціарами компанія з Ліхтенштейна та Леонід Огородніков, якого видання «Наші гроші» називає російським підприємцем, власником кінохолдинга «Каро».

 

Купували препарат по 2,01 грн/амп. Новомиргородська районна лікарня та Кропивницький міський пологовий будинок. Останній медзаклад спершу придбав ліки харківського виробництва у ПрАТ «Ліки Кіровоградщини», що належить сім’ї одіозного екс-нардепа Ігоря Шарова. За ампулу тоді довелось платити по 2,89 гривні. Однак наступний договір медики підписували уже з ТОВ «БаДМ-Б» зі згаданою вже ціною препарата - 2,01 грн/амп..

 

            Другий за ціною варіант – «Дексаметазон-Дарниця», яким закуповувалась Кіровоградська обласна лікарня та Кропивницька центральна міська лікарня, по 2,11 грн/амп. Назва препарату натякає власне й на виробника ліків – це ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» екс-нардепа Гліба Загорія. Прикметно, що кропивницький медзаклад, який свого часу було обрано як базовий для лікування коронавірусних хворих, спробувавши у квітні медикамент «Дарниці» перейшов в подальшому на більш дорогий аналог - «Дексаметазону фосфат», яке виробляє одна з найстаріших фармкомпаній України АТ «Фармак», Філі Жебрівської, сестри екс-нардепа та підприємця Павла Жебрівського. Відповідний препарат купували за ціною від 2,53 до 2,77 грн/амп

 

Головлікар Кіровоградської обласної лікарні Лариса Андреєва обрання для поставок своєму закладу дорожчих аналогів пояснює особистим досвідом медиків: “Потреби в закупівлях ми формуємо на основі пояснювальних записок наших лікарів. Якщо нас просять купити той чи інший препарат ми його купуємо. Адже є багато таких ліків, наприклад антибіотиків, які є в національному переліку, але вони малоефективні. Тому у нас давно вже напрацьовано багато методик коли лікарі самі нам кажуть - не купуйте препарат ось цього виробника, а візьміть краще от цього, тому що він ефективніший”

 

            На перший погляд може здатись, що різниця в ціні різних препаратів-аналогів мізерна. Скажемо більше – ринкова вартість усіх цих ліків вища від запропонованої постачальником. Однак враховуючи ідентичний склад препаратів, лікарні, що купують дорожчий аналог від «Фармак», просто втрачають можливість дозакупити більше ліків тим, хто цього насправді потребує. 

 

Так теоретичне замовлення тисячі флаконів «Дексаметазону фосфат» по 2,77 грн/амп, а саме таку ціну виставив постачальник за розчин у листопаді, коштувало б стільки ж скільки заплатив би медзаклад за 1378 ампул «Дексаметазолу». По суті – це можливість купувати більш ніж на третину більше препарату за ті самі гроші, яка ігнорується медиками області. 

 

            Насправді, прикладів переплат за препарати-аналоги безліч. Практично по кожній діючій речовині, яку можна купувати за ковідною безконкурентною процедурою, можна знайти факти витрати зайвих коштів на ліки, аналоги яких коштують суттєво дешевше.

 

            Зокрема нестероїдний протизапальний препарат Omeprazole на Кіровоградщині купують у вигляді порошку для розчину. При цьому препарат “Омепразол” коштує в середньому 89,6 гривень за пачку, “Омез”  - 110 грн/пачка, а “Діапразол” - 139,3 грн/пачку. 

 

Та це, як виявилось ще не найбільша різниця в ціні. Жовчогінні препарати на основі діючої речовини Furosemide в області купували всього двох виробників: ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» і ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», засновниками якої є французькі компанії «Санофі» і «Сесіп». Український товар «Фуросемід-Дарниця» коштував замовникам від 15,31 до 18,29 гривень за упаковку з 10-ма ампулами,  то за французький аналог «Лазикс Нео» медики заплатили в 4,6 разів більше. Кропивницький міський пологовий будинок з функціями перинатального центру ІІ рівня за ковідною процедурою купував французький препарат за ціною від 82,37 до 84,5 грн/уп.. Могло б здатись, що саме  «Лазикс Нео» є кращим для породіль, однак у той же час медзаклад проводив і відкриті торги на яких, серед іншого, купували й препарати на основі діючої речовини Furosemide. От тільки цього разу це був суттєво дешевший “Фуросемід”, який з тим же дозуванням та кількістю ампул коштував 17,63 грн/упаковка.  

 

У підсумку, обираючи більш дорогі аналоги іноземного чи навіть українського виробництва медзаклади переплачують значні сумки, які могли бути використані на закупівлю додаткових медикаментів чи обладнання. І якщо на конкурентних торгах учасники самі регулювали ціну, пропонуючи замовнику економічно вигідніші пропозиції, то ковідна, безконкурентна процедура дозволила витрачати кошти на ті препарати, які лікарі замовляли “на досвіді”, “за звичкою” чи й за домовленістю з фармпредставниками компаній-виробників.

 

 

 

Павло Лісниченко