#
#
На Кіровоградщині безкоштовно виділили землю на підставних АТОвців
#

“Ветеранам АТО доводиться відвойовувати землю в судах”, “АТОвці судяться за землю”, “Учасникам бойових дій виділили землю на смітнику”. Крута ініціатива - безкоштовне виділення земельних ділянок для військових і їхніх родин - дуже швидко перетворилася на ось такі заголовки в газетах. А ще - у фарс, обман і що гірше - у створення цілих схем. 

 

Для початку трішки статистики. 1 897 осіб у Кропивницькому нині хочуть отримати ділянку під будівництво. Це якраз учасники бойових дій і родини загиблих. Десь вдвічі меншою є кількість тих, хто правом на земельний наділ таки скористався. На 1 грудня 2019 року таких було 827 осіб. 

 

Це офіційні цифри, вони чисто ілюстративні і стосуються лише міста, але при цьому яскраво демонструють динаміку (припускаємо, вона є схожою у кожному з регіонів). За цими цифрами приховується довга бюрократична тяганина, стоси документів, ряди підписів, рішень і так далі. Ви обов’язково зіштовхнетесь з цим процесом, якщо захочете отримати ділянку на загальних підставах.

 

Але є способи отримати цю землю за посвідченням учасника бойових дій значно оперативніше, не бігаючи з паперами і не чекаючи в черзі. От тільки ділянки, виділені нібито військовим, моментально опиняються у користуванні потужних бізнесменів або цілих агрохолдингів. Учасників бойових дій або ж банально використовують, або...просто вигадують.

 

 

АТОшна земля: приклади схематозів

 

Чимало акуратно «нарізаних» ділянок відразу перекочовують на дошку оголошень ОЛХ, або ж – моментально переоформлюються на агропідприємства чи фірми забудовників.

 

Наприклад, «пачка» ділянок на мікрорайоні Лелеківка у Кропивницькому, що безкоштовно виділялась як АТОшна, продається в інтернеті по 5 тисяч доларів кожна. Цілий масив земельних ділянок у спальному мікрорайоні Олексіївка, що міськрада Кропивницького виділила військовим, майже відразу викупила місцева будівельна фірма, котра зводить котеджі.

 

Схему з оформленням землі сільськогосподарського призначення на учасників АТО нещодавно виявив фермер із Маловисківського району Микола Бутарьов. Гектари, які він роками орендував у сільради, передали двом десяткам АТОвців. Ті у свою чергу віддали їх іншому місцевому підприємцю-депутату. Виявилося, що землю оформлювали на військових із сусідніх областей. До того ж, опитані люди вказали, що доручень на отримання землі не підписували.

 

«Головна проблема у тому, що в АТОвців право (на отримання наділу – авт.) є, але землі, яку їм можуть виділити, фактично нема. Адже все, що могли, уже пороздавали. Наприклад, державна земля сільгосппризначення передана на багато років в оренду. Зазвичай це 10 років і орендар має пріоритетне право на продовження договору оренди, а зараз і на викуп. Тобто, право є, але де взяти землю?», - говорить експерт з містобудування Георгій Могильний.

 

Схожий земельний конфлікт розгорівся у 2018 році і щодо масиву поблизу кар’єру у Кропивницькому. На вказану територію претендувало місцеве гірничодобувне підприємство. 30 гектарів були землями резерву підприємства. Проте чиновники сільради, до якої належала земля, передали ділянки безкоштовно у власність за заявами учасників бойових дій.

 

 

Ми отримали перелік таких ділянок. Усі вони оперативно виділені протягом двох місяців за заявами учасників бойових дій, при чому, деякі заявники були з інших областей. Нині, судячи з Кадастрової карти, ділянки у вказаному масиві передані в оренду на 10-25 років фермерському господарству «Сакура-12» депутата Кропивницької райради від партії «Наш край» В’ячеслава Цатуряна та колишньому очільнику Кіровоградської РДА, опоблоківцю Андрію Маліцькому.  

 

Ми поцікавились у В’ячеслава Цатуряна як йому вдалося знайти вказаних АТОвців і домовитися з усіма про оренду. Проте від коментарів підприємець відмовився. «Я думаю вас хтось підіслав. Нічого коментувати не буду. Я орендую цю землю. Це наша справа, я нічого вам не зобов’язаний пояснювати. Як вони мене знайшли не знаю. Не телефонуйте мені більше», - сказав орендар АТОшних гектарів. 

 

Підставні учасники бойових дій

 

У вищезгаданих випадках йдеться принаймні про реальних АТОвців. І ні, ми не будемо зосереджуватися на домовленостях і умовах, на яких вони погоджувалися взяти в цьому участь. Замість цього ми знайшли приклад оформлення землі взагалі за підробленими документами учасника бойових дій.

 

Йдеться про земельні ділянки на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району. 16 гектарів сільськогосподарського призначення підставним особам тут роздало обласне управління Держгеокадастру. Цим вже зацікавилися правоохоронці і почали розслідування. Власне, деталі історії ми і знайшли у матеріалах справи. Тут йдеться про те, що у 2018 році Держгеокадастр виділив у власність вісьмом АТОвцям по 2 га. Підставою стали заяви про отримання землі та копії посвідчень учасника бойових дій. Проте звірка даних з Міноборони показала, що ці особи відповідного статусу не отримували. А документи для отримання земельних ділянок надавала до органів Держгеокадастру представниця, яка діяла нібито від їхнього імені, але...за простроченою довіреністю.

 

Копії посвідчень учасників АТО, паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного коду посвідчувала приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Ольга Гайдамака. Жінка нині каже - про кримінальне провадження знає, але свою участь в історії спростовує: «То не мої печатка і документи. Мені дзвонили з правоохоронного органу, сказали, що підроблена печатка. Питали, чи не пропадали у мене штампи. Я не втрачала, але підробку й так можна зробити. Толком не знаю про ту справу. Я посвідчувала тільки доручення осіб на представлення їхніх інтересів. А підробленою печаткою завіряли УБД (посвідчення бойових дій – авт.)».

 

Гайдамака також підтвердила, що АТОвці до неї не приходили особисто, лише так звана представниця. Та сама, з простроченою довіреністю.

 

Далі ще цікавіше. Нам вдалося знайти інформацію про цих вісьмох людей з підробленими посвідченнями. Подальший її аналіз показує, що найімовірніше в земельних схемах вони не новачки.

 

Дата, номер наказу

Кому виділено

Ділянка

11-5230/14-18 СГ від 18.07.2018

Фендриков Віктор Ігорович

3523480400:02:003:5058

11-4118/14-18 СГ від 26.06.2018

Любчик Олександр Іванович 

3523480400:02:003:5042

11-5223/14-18 СГ від 18.07.2018

Логвінов Микита Миколайович 

3523480400:02:003:5074

11-5214/14-18 СГ від 18.07.2018

Голіков Андрій Олександрович

3523480400:02:003:5055

11-5208/14-18 СГ від 18.07.2018

   Баришніков Олександр Олександрович        

3523480400:02:003:5049

11-4117/14-18 СГ від 26.06.2018

Бурмістров Олександр Олегович

3523480400:02:003:5039

11-4115/14-18 СГ від 26.06.2018

Антонов Володимир Анатолійович

3523480400:02:003:5046

 

Згідно з даними Реєстру судових рішень та порталу «Судова влада», особа з такими ж ПІБ як отримувач землі на Кіровоградщині Олександр Олександрович Баришніков, раніше засвітилась на Хмельниччині - у земельному спорі. Тут йому... безкоштовно виділили також 2 га землі. Обласна прокуратура цей наказ Держгеокадастру оскаржила, бо правоохоронці з’ясували, що чоловік вже реалізував своє право на земельний наділ, а тому ще одну ділянку йому виділили незаконно. Але от поки тривало розслідування, ділянку придбало місцеве агропідприємство ТОВ «Зарус-Інвест». За інформацією з аналітичної системи Youcontrol, фірма зареєстрована у Києві на Дениса Анатолійовича Лємішевського. Чоловік при цьому прописаний у нині окупованій Горлівці. Основний вид діяльності – вирощування зернових. 2018-го року хмельницькі ЗМІ повідомляли, що вказане підприємство фігурувало у конфлікті за нерозпайовані землі місцевого радгоспу. На ділянки претендували колишні працівники господарства, проте гектари чомусь отримали немісцеві мешканці й одразу передали в оренду «Зарусу». Одним із таких щасливчиків став і вищезгаданий Олександр Баришніков. 

 

Наступні виявлені факти й обставини свідчать, що ідентичні імена заявників на земельні наділи у Кіровоградській та Хмельницькій області навряд просто збіг. Судіть самі.

 

Ще 2 гектари землі за підробленим посвідченням УБД отримав у Новгородківському районі Олександр Олегович Бурмістров. Людина з такими ж прізвищем та ініціалами знову таки фігурує на Хмельниччині у справі про незаконне оформлення землі з подальшою передачею в оренду агрофірмі «Зарус-Інвест». Прокуратура оскаржувала наказ Держгеокадастру, оскільки чоловік вже двічі скористався правом на безоплатне отримання ділянки для ведення особистого селянського господарства. Крім того, правоохоронці через суд вимагають повернути цю ділянку із користування «Зарусу» до держвласності.

 

Ще один тезка власника землі у Кіровоградській області Микита Миколайович Логвінов теж отримав 2 гектари і теж на Хмельниччині. Як з’ясувало слідство, подаючи заяву до Держгеокадастру той не вказав, що вже також отримав безкоштовно земельний наділ. 

 

Цікаво, що Логвінов прописаний у Хмельницькому, на проспекті Миру, 68. Це в 15 хвилинах від офісу нотаріуса, котра і посвідчувала документацію «липових» АТОвців. А за два будинки на тому ж проспекті Миру прописаний повний тезка Олександра Івановича Любчика, котрий за даними слідства отримав 2 гектари землі у Кіровоградській області за підробленим посвідченням УБД.  

 

Така ж історія і у Віктора Ігоровича Фендрикова. Прокуратура Хмельниччини оскаржувала виділення йому землі, оскільки на момент рішення Держгеокадастру той мав ділянку. А поки тривали суди, його 2 гектари стали частиною поля, що в обробітку місцевого агропідприємства.

 

Кому дісталась АТОшна земля?

 

Схема переоформлення АТОшної землі, пояснює експерт Георгій Могильний, достатньо проста.

 

«Зазвичай це робиться наступним чином. Є фірма, у якої в оренді державна земля. Вона домовляється з Держгеокадастром і знаходить звичайних АТОвців, які розуміють, що землі вони не побачать, але зможуть отримати певну компенсацію. Надалі орендар відмовляється від оренди, землю розділяють на ділянки по 2 гектари, - розповідає Георгій Могильний. – Після цього АТОвці приватизують землю на себе. Хоча, насправді, цих людей ніхто може в очі не бачив. У таких випадках оформляється довіреність на юриста компанії, яка претендує на землю. Цим АТОвцям наперед виплачується певна сума, таким чином викупляється право на приватизацію. У довіреностях прописується доручення на приватизацію, розпорядження, відчуження».

 

Слова експерта вище підтвердила і нотаріус з Хмельницького.

 

«Фактично є компанія-шахрай, яка знає, що є люди, котрі мають право на землю, але не можуть його реалізувати. Таким чином відбувається розкрадання землі держвласності. При чому, АТОвці отримують лише якийсь відсоток від вартості цієї землі, тобто продають не за ринковою ціною. При цьому, з точки зору Закону, схема абсолютно легальна», - підсумовує Георгій Могильний. 

 

Ми вирішили перевірити на кому тепер числиться виділена підставним АТОвцям земля у Новгородківському районі і що роблять правоохоронці, аби повернути її державі.

 

За даними Кадастрової карти, ділянки тепер у власності Сергія Тарасова, місцевого латифундиста, власника агрохолдингу I&U Group, почесного консула Литви у Кіровоградській області. Його син Олег влітку 2019-го став нардепом від «Слуги народу» та увійшов до складу аграрного комітету ВР. Цікаво, що Тарасову належить ще три десятки земельних ділянок, що межують із гектарами з кримінального провадження. Їх спочатку також передали фізособам, при чому в один день - 18 липня 2018-го. Всі за кілька місяців переоформили на бізнесмена. 

 

 

 

У прокуратурі нам повідомили - позов по ділянкам “липових” АТОвців подавався. Але в суді справа розсипається, при чому доволі безглуздо. Наприклад, заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури позивався до обласного управління Держгеокадастру і через суд просив повернути державі ділянку, що передали Віктору Фендрикову, одному з “липових” військових. Відповідачами у справі вказані Віктор Фендриков, Сергій Тарасов та його підприємство «Агрофірма Престиж», на котру вочевидь вже оформлена оренда. 

 

 

Суддя Новгородківського райсуду Юрій Рачкелюк, до якого спочатку потрапила справа, взяв самовідвід. А суддя Долинського райсуду, куди справа перекочувала, Дмитро Баранський, залишив позов без руху.

 

Чому? Бо виявилося, що прокуратура не принесла до суду нормальних доказів. Ксерокопія договору купівлі-продажу була такої поганої якості, що суддя... не зміг там нічого прочитати. 

 

 

«До позову додано копії письмових доказів, що посвідчені підписом особи. Однак частина копій цих доказів не дозволяє вільно читати зміст документів, а саме договору купівлі-продажу від 4 грудня 2018 року», - мотивував суддя.

 

Ми запитали у прокуратурі, що буде далі зі спірною ділянкою. У відповідь отримали пояснення - на момент позову більш якісної копії договору купівлі-продажу тут не мали. Нині прокурори нібито “вживають заходи” щодо отримання нормальної копії договору. Але судячи з усього поки що безуспішно - повторно позову, принаймні станом на липень, не надходило.

 

При цьому жодній особі про підозру поки що так і не повідомили.

 

 

Анастасія Зубова,

 

матеріал створено спільно з Bihus.Info в рамках проекту "Лабораторія викриттів"