#
#
Неспокійний жовтень медійників Кіровоградщини
#

Жовтень для кропивницьких журналістів видався не з легких. До традиційно проблемного передвиборчого сезону цьогоріч додались ще й карантинні обмеження спричинені пандемією коронавірусу. Для прикладу міська рада Кропивницького й досі практикує дивну методику допуску відвідувачів до власних приміщень – через підтвердження кимось з посадовців домовленості про зустріч. І хоча подібне обмеження по-суті є перешкоджанням роботі журналістів та скарг від медійників у жовтні, як власне і весь 2020 рік, практично не було. 

 

Одним з двох виключень з цієї сомнамбулічної ситуації став конфлікт між міською радою та виданням «DOZOR», якому де-факто було відмовлено в наданні затребуваної інформації. Власне проблеми у журналістів почались ще наприкінці вересня, після направлення запиту на ім’я начальника управління капітального будівництва міськради Кропивницького Сергія  Білоконя. «Дозорівців» цікавило чи було отримано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на капітально відремонтоване приміщення нового ЦНАПу, по вулиці Архітектора Паученка, 41/26, чи зареєстровано право власності на цю споруду, а також хто здійснював авторський нагляд за ремонтними роботами. Власне сам Центр надання адміністративних послуг зацікавив медійників, як один з проєктів гучно розрекламованих міським головою Андрієм Райковичем. Посадовець особисто був присутнім на його офіційному відкритті на День міста, 19-го вересня.

 

Інтрига полягала в тому, що за інформацією журналістів офіційного введеня приміщення в експлуатацію не відбулось, один з поверхів все ще перебував в стадії ремонту, а працівники служб і відомств, які були туди переведені для роботи, сидять «на валізах». Підтвердити чи спростувати дану інформацію могла б відповідь управління, яке було замовником ремонтних робіт, однак… відповідати по суті чиновники не захотіли.

 

За результатом розгляду інформзапиту від міськради прийшов лист, вся суть якого вмістилась в останньому його абзаці: «Враховуючи той факт, що вищезазначений запит містить питання, що не відносяться до публічної інформації, а по суті є зверненням, повідомляємо, що Ваш запит буде розглянуто у порядку та строки, передбачені Законом України “Про звернення громадян”».

 

Переписавши запит до міськради та залишивши там лише одне питання – про наявність декларації про готовність до експлуатації, журналісти спробували отримати інформацію з інших джерел – Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області. Як не важко здогадатись від ради у підсумку прийшла відписка аналогічна першій, а от обласне ДАБІ повідомило – на момент подачі запиту, а саме 2 жовтня, така декларація була відсутня.

 

«Ми вважаємо, що такі відповіді від управління капітального будівництва міськради на наші запити порушують права журналістів. Інформація щодо наявності дозвільних документів на введення ЦНАПу в експлуатацію має бути публічною, адже вона є суспільно значущою для громади. А те, що виконавчі органи міської ради Кропивнвицького її не оприлюднюють, свідчить про приховування певних незаконних дій», - прокоментувавла ситуацію журналістка, редактор стрічки новин видання «DOZOR» Яна Дар’єва.

 

Другий випадок порушень прав журналістів мав місце безпосередньо в день виборів, 25-го жовтня. У селі Ставидла Кіровоградської області на дільниці №350536 знімальній групі «UA:Кропивницький» заборонили проводити зйомку на території виборчої дільниці. За словами журналістки ОльгиПроценко вона представилась, показала членам комісії своє посвідчення, однак від неї зажадали не передбаченого законодавством дозволу від ТВК.

Найцікавіше, що полісмен, який чергував на відповідній дільниці, жодним чином не відреагував на правопорушення і лише після звернення медійників з вимогою вирішити ситуацію пішов «радитись з начальством».

 

У підсумку голова ДВК таки допустила журналістів, однак за умови, що в кадр не потраплятимуть члени комісії. Заяву до поліції працівники «UA:Кропивницький» нажаль так і не написали, хоча варто було б.

 

Як бачимо проблеми в медіапросторі Кіровоградщини все ж присутні, однак навіть за наявності прямого порушення власних прав журналісти віддають перевагу «мирному» врегулюванню конфлікту без звернення до правоохоронних органів. Як то кажуть, головне – інформація, та все ж, наявність хоча б декількох кейсів притягнення до відповідальності за порушення прав журналістів, області точно б не завадили.

 

 

 

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області

 

Матеріал підготовлено в межах проекту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House"