#
#
Політичний слід у дорожніх справах Кропивницького (ІНФОГРАФІКА)
#

Два роки, 42 депутати міської ради, 99 мільйонів гривень та 236 договорів щодо ремонту доріг, тротуарів та прибудинкових територій у Кропивницькому. Виглядає ніби народні обранці справно працюють на користь жителів міста. Однак насправді ж ці цифри об`єднує ще й політичний лобізм та зведення рахунків з опонентами.

 

Голова громадської організації «Асоціація Політичних Наук» Дмитро Сінченко ще жорсткіше оцінює ситуацію з використанням депутатами адмінресурсу для політичних цілей: «Те що відбувається зараз, це клановий розподіл сфер впливу, – говорить Сінченко. – По суті, у нас існує коаліція кланів за інтересами. І відповідно до цих інтересів вони розподіляють бюджет».

 

Ремонти доріг - досить специфічна тема: легко відслідкувати лобізм депутата у ремонті на конкретних ділянках чи прибудинкових територіях, натомість важче встановити залежність вибору дороги чи тротуару для поточного чи капітального ремонту. Якщо ж ремонтують, наприклад, дорогу, яка проходить через кілька депутатських округів, то усі депутати-опікуни цих територій отримають свою частку любові виборців.

 

Незважаючи на те, що де-юре, відповідно до чинного виборчого законодавства, депутати не мають прив’язки до виборчих округів, де-факто кожен з кропивницьких обранців опікується певним районом міста. Ба більше, ця територіальність чітко визначена та розписана на офіційному сайті ради. Депутат, теоретично, знає проблеми мешканців свого округу, знайомий ледь не з кожним особисто і зацікавлений, щоб саме на його ділянці інфраструктура відповідала європейським стандартам. Звинувачувати депутатів міськради у бажанні досягти суто політичних цілей, формуючи чергові списки ремонтів, немає сенсу. Однак, можна не сумніватися, що деякі народні обранці отримують від того інші дивіденди.

 

Головний інфраструктурник міста Віктор Кухаренко каже, що представники «більшості» мають ширші можливості щодо вирішення проблематики власних округів і цей процес насправді йде по колу.

 

Спочатку одні депутати у складі коаліції мали преференції при виборі об’єктів для ремонту, після політичних перетасовок настав час інших формувати цей перелік, - пояснив нам у коментарі Кухаренко.

 

Восени 2015 року депутатами міської ради Кропивницького стали представники 9-ти політичних партій. Новообрані депутати швидко сформували так звану більшість: Блок Петра Порошенка "Солідарність", ВО "Батьківщина", Радикальна партія Олега Ляшка, "Об’єднання "Самопоміч", ВО "Свобода" та "УКРОП" об`єдналися навколо міського голови міста Андрія Райковича.

 

Така ситуація тривала до середини 2016 року: депутати ухвалювали важливі рішення, при цьому змінили трьох секретарів ради упродовж 10 місяців. А коли секретарем міської ради став Андрій Табалов ("Наш край"), частина депутатів від "БПП", "Самопомочі" та "Укропу" перейшла в опозицію. Нову більшість сформували колишні опозиціонери, які з часом ухвалили усі профільні програми у сфері ЖКГ, але з новими пріоритетами.

 

 

Найбільше у 2016-2017 роках ремонтували об`єкти на округах депутатів від "Нашого краю". Семеро представників цієї фракції загалом отримали у виборчу скарбничку 68 ремонтних робіт. А особистий рекорд встановив депутат "Опозиційного блоку" Анатолій Ларін - 17 ремонтів на виборчому окрузі. Втім "ділянка Ларіна" знаходиться у центрі Кропивницького, де міська та обласна ради, а також головна площа міста. Можливо, тому він отримав таку депутатську першість. По 15 ремонтних бонусів у Лілії Матяшової ("Опозиційний Блок") та Валерія Шутки ("Наш Край"). До слова, більшість договорів на ці роботи укладено, коли їхні політсили стали більшістю у міській раді.

 

Політолог Дмитро Сінченко вважає, що це такий собі конвеєр для переобрання: гроші направляються на округ, у якому свого часу за депутата голосували, аби підтримати імідж борця за інтереси людей, тож про рівнозначність депутатів тут не може йти й мови. Тому ми проаналізували залежність кількості укладених договорів на такі ремонти від політичних змін у міській раді.

 

Фракція БПП у 2016 році була основою коаліції та, відповідно, лідером за кількістю проведених ремонтів. Згодом фракція втратила чітку належність до коаліції чи опозиції, тому загальна ситуація для неї погіршилася. Але у кожного конкретного депутата БПП ремонтні бонуси за 2017 рік лишилися майже на тому ж рівні, що і в 2016 році.

 

Натомість, у 2017 році ремонтна першість перейшла до фракції “Наш край”, до якої належить нинішній секретар міської ради Андрій Табалов. Аналогічно більше ремонтних бонусів стало у нинішньої "більшості": "Опозиційний блок", "Рідне місто" та "Українське об’єднання патріотів – УКРОП" (не в повному складі).

 

 

Досить прогнозованою є й суттєва різниця в показниках окремих депутатів. Зокрема, Володимир Смірнов та Михайло Демченко, які неодноразово критикували діючу владу та міського голову у 2016-му «провели» на двох 16 ремонтів, а от у 2017 році отримали фінансування усього лише на 6 об’єктів.

 

Як бачимо, в округах депутатів з колишньої "більшості" у 2017 році менше ремонтували дороги, тротуари тощо. У середньому кількість відремонтованих об`єктів у таких округах знизилась на понад 27%. Рекордсменом стала "Самопоміч", якій минулоріч вдалось відновити на 60% менше доріг/тротуарів/прибудинкових територій, ніж у 2016-му.

 

 

Деякі депутати навіть отримали подвійну вигоду: на їхньому окрузі відремонтовано дороги та прибудинкові території поруч з житлом чи бізнес-структурами. Так, в кінці 2016 року за бюджетні кошти відремонтовано внутрішньодомову дорогу по вулиці Острівській, 2. Поруч із будинком за цією ж адресою - власне нежитлове приміщення та 2 орендовані земельні ділянки депутата Валерія Шутки ("Наш край"), котрий, окрім іншого, є членом депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності. «Жодної залежності чи лобізму не вбачаю. Адже мої приміщення виходять на інший бік від внутрішнього двору, де проводився ремонт. А те, що на моєму окрузі це було зроблену, ну так це звичайна господарська робота», - прокоментував ситуацію депутат

 

 

Трапляються й випадки коаліційної солідарності. У минулому році на окрузі голови фракції "Рідне місто" Олександра Шамардіна відремонтовали за бюджетні гроші дорогу по Одеській вулиці, на відрізку між Покровською та Преображенською. Біля цієї ж дороги знаходиться приміщення та земельна ділянка Вадима Дриги, голови фракції "Наш край", яка входить в коаліцію з "Рідним містом" Шамардіна.

 

Олександр Шамардін пояснює, що у 2015-2016 роках дійсно формування галузевих програм ЖКГ залежало від того, знаходиться депутат у більшості чи ні: “Треба ще зважати на той фактор, що через нерівномірне формування програм ЖКГ у попередні роки, на деяких округах не виконувалося жодних робіт… Але зараз коригуються роботи, які треба провести на окрузі".

 

Віктор Кухаренко з минулого року очолює головне управління ЖКГ міської ради Кропивницького. Він розповів нам, що про політичну сторону ремонтів доріг він знає. Чиновник, який безпосередньо керує процесом поліпшення комунальної інфраструктури міста, вважає це цілком закономірним "природнім відбором" депутатів, що у такий спосіб турбуються про громаду свого виборчого округу.

 

"Минулого року ми вперше сформували список ремонтів не на рік, а одразу на п'ять, - повідомив нам Кухаренко. - Це дає можливість менше залежати від політичних перетасовок. Але у підсумку все рівно усе вирішується на сесії та залежить від голосування".

 

Депутат міськради від «Об’єднання «Самопоміч» Володимир Смірнов вважає, що проблема і надалі існує: "Бюджетні кошти і програми перетворилися на своєрідний інструмент тиску на депутатів, змушення до однозначного погодження всіх ініціатив, у тому числі й сумнівних. В іншому випадку – округ обмежують у фінансуванні". Натомість вирішити її зможе лише рівномірний розподіл коштів по округах: "Тоді б депутати разом із активними громадянами та квартальними спільно вирішували, які об’єкти і в якій черговості ремонтувати в рамках відведеного бюджету.” За підрахунками депутата, лише у межах його округу, якби бюджет на благоустрій був приблизно 1,5 млн. грн на рік - за 5 років у мікрорайоні можна було б навести лад та створити справді достойні умови життя для мешканців.

 

 

текст - Павло Лісниченко,

інфографіка - Світлана Дубина  

 

Матеріал підготовлений та опублікований у рамках конкурсу антикорупційних грантів, оголошеного ГО "Інститут розвитку регіональної преси" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative)