#
#
«Туманний» позитив в роботі ЗМІ Кіровоградщини
#

Практично нульові показники порушень прав журналістів, карантинний режим і демонстративна готовність до співпраці зі сторони правоохоронців. Будні медійної Кіровоградщини можна було б назвати більш ніж спокійним, однак цей спокій скоріше нагадує роботу в тумані, коли за два-три кроки не видно що ж насправді відбувається навколо .

 

 

«Закрита» ОДА

 

 

Зовсім нещодавно Кіровоградська область отримала нового очільника ОДА – Андрія Назаренка, який встиг запам’ятатись медійникам представленням Президентом на партійному заході «Слуг народу» та значною активністю в Телеграмі. А от його попередник, Андрій Балонь, що нині перебуває під слідством за вимагання хабара, прийшовши на посаду в листопаді 2019 року одразу ошелешив цікавими «нововведеннями». Перше з них – закриті апаратні наради. До цього проблем потрапити на щотижневі апаратки у журналістів ніколи не були. Більше того, це був чудовий майданчик для «відлову» необхідних керівників управлінь, департаментів та відомств, застати яких у своїх кабінетах було не так просто.

 

Однак повернемось до Балоня – закривши апаратки тодішній голова ОДА вигадав не надто повноцінну альтернативу – прес-брифінги. За 5-7 хвилин чиновник коротенько розповідав найважливіші, на його думку, новини, відповідав на пару запитань і на тому все.  

 

Друге нововведення стосувалось вже самих керівників структурних підрозділів Кіровоградської облдержадміністрації, які стали практично недоступні для отримання «живих» коментарів. Усю роботу по збору питань і роздачі відповідей виконував оновлений склад прес-служби ОДА, який суттєво омолодився і почав активно використовувати для комунікації зі ЗМІ соцмережі та месенджери. Варто зауважити – питань до цієї служби практично не виникало, працювали по можливості оперативно. Однак відсутності можливості отримати відповідь на свої питання тут і зараз це не компенсувало.

 

Неприємна практика, обмеження в роботі ЗМІ – так. Чи скаржились на подібний порядок речей журналісти десь окрім коментів в Фейсбуці – ні.

 

 

Коронавірусні обмеження

 

 

Як і більшість міст України Кропивницький не оминув коронавірус. Органи місцевого самоврядування, комунальні структури, соціальні заклади та багато інших установ одразу обмежили «доступ до тіла» власних працівників/керівників. Міська рада Кропивницького наприклад ввела цікавий карантинний метод допуску журналістів. Кожен хто приходив з якимось питанням до чиновника мав попередньо з ним домовитись про зустріч. Адже на прохідній медійників чекала охорона, яка давала добро на подальше пересування адміністративним приміщенням лише за згоди на це когось з працівників ради.

 

Як не дивно подібні нововведення місцеві  журналісти сприйняли вельми спокійно. На ігнор від посадовців та завищені карантинні обмеження не жалілись, а тихенько виконували свою роботу долаючи чергову придуману перешкоду.

 

Цікавим ноу-хау були й перші «карантинні» засідання сесій. Журналістів спочатку попросили дивитись засідання онлайн, а потім, погодились виділити для представників ЗМІ окремий кабінет в якому знову ж таки можна було дивитись сесію онлайн. Про те, що до сесійної зали без проблем пускатимуть відеооператорів та фотокорів, редакторам повідомили окремо. А от пояснити чим відрізняється фотокореспондент від журналіста, який заодно пройдеться по залу та зробить декількох «живих» фото, представники міськради не змогли.

 

Як представники ІМІ я відвідав першу «карантинну» сесію, однак чи то чиновники не надто хотіли сваритись, чи аргумент викликати поліцію спрацював, та до сесійної зали мене, хоч і з певною затримкою, та все ж пустили. Колеги-журналісти ж в цей час дивились засідання в кабінеті поверхом нижче. І знову ж таки – жодних нарікань.

 

 

Правоохоронці та співпраця

 

 

На початку року у співпраці журналістської спільноти з правоохоронцями  здавалось намалювалась цікава перспектива – в області мали створити інформаційно-дорадчу раду при обласному управлінні МВС, до якої активно запрошували й представників ЗМІ. На думку начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Романа Козьякова ця ініціатива могла бути корисною обом сторонам. З одного боку медійники отримали б більше можливостей для збору інформації про «внутрішню кухню» поліції та її поточну діяльність, з іншого ж обласне управління цілком могло розраховувати на допомогу журналістів в поширенні важливої для населення інформації.

 

Процес створення ради було запущено, однак карантин все зіпсував і станом на сьогодні ініціатива знаходиться в умовному стазисі.

 

Тим не менш сам Козьяков запевняє – готовий до відкритого діалогу зі ЗМІ. Що ж до порушень прав журналістів, що мали місце в попередні роки, то практично єдина справа, яка на сьогодні не «похована в довгий ящик» це  інцидент між депутатом Кіровоградської обласної ради, начальником управління ЖКГ, містобудування та архітектури Олександрійської міської ради Геннадієм Лоцманом та журналістом Віктором Голобородько. Станом на зараз справа знаходиться в суді.

 

Більшій активності в розгляді порушень прав журналістів, на думку правоохоронця заважає декілька факторів. Перший – недосконале законодавство, яке дуже обмежує можливості юридично ідентифікувати себе як журналіста працівників електронних ЗМІ. Друга – неодноразово тут згадувана пасивність. Медійники Кіровоградщини вельми неохоче офіційно звертаються за захистом своїх прав. А це, в свою чергу, не дає можливість напрацювати позитивну практику.

 

 

Нейтральні висновки

 

 

Попри здавалось би позитивну ситуацію з дотриманням прав журналістів в регіоні мусимо констатувати – багато випадків лишаються поза нашою увагою через  пасивність самих медійників. Напередодні виборів, що завжди супроводжуються численними порушеннями, працівників ЗМІ як ніколи варто пам’ятати, що лише розголос дає можливість, якщо не знайти рішення то принаймні «підсвітити» проблемну ситуацію.

 

 

 

 

Павло Лісниченко, представник ІМІ в Кіровоградській області

 

Матеріал підготовлено в межах проекту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House"