#
#
Турбота чи обмеження? Коронавірусні особливості роботи кропивницьких журналістів
#

Кропивницька міська рада, яка в 2017 році отримала від Інституту масової інформації відзнаку «Рада дружня до медіа», цьогоріч продемонструвала – дружньою вона може бути далеко не для всіх журналістів. Почалось все з пандемії коронавірусу та карантинних обмежень, які було введено в країні більш ніж півроку тому. Для представників місцевих та обласних ЗМІ це означало – постійний масковий режим на роботі та ускладнення в доступі до спікерів. 

 

Першими дистанціюватись від журналістів вирішила Кіровоградська облдержадміністрація, яку на той час очолював Андрій Балонь. Пізніше  НАБУ і САП затримало посадовця за підозрою в одержанні неправомірної вигоди, однак нашої теми це не стосується. 

 

Адміністрація Балоня доклала максимальних зусиль задля збереження інформаційної ізоляції керівників структурних підрозділів ОДА від журналістів. Дещо згладжувала цю ситуацію якісна та оперативна робота прес-служби губернатора, яку очолила Катерина Ободовська. Нарікань до роботи колеги у більшості медійників не було, адже попри суттєві навантаження, карантин, та десятки запитів від журналістів, команда Катерини завжди надавала максимально можливу інформацію та оперативно зводила зі спікерами.

 

Влітку ситуація покращилась, Кіровоградська область опинилась в зеленій карантинній зоні і журналісти повернулись до звичного спілкування з посадовця обласної державної адміністрації. Проблем з доступом до приміщень адміністрації при цьому вже ніхто не чинив. 

 

Зі зміною керівництва області та приходом Андрія Назаренка ситуація особливо не змінилась. Потрібну інформацію, а головне «доступ до тіла» чиновників й по сьогодні отримати не так важко. 

 

Зовсім інша ситуація склалась в Кропивницькій міській раді. Першим тривожним дзвіночком стала досить дивна, а головне нічим не регламентована процедура доступу журналістів до приміщення ради. На посту охорони, що розміщується на вході, потрібно було перетелефонувати чиновнику до якого медійник хоче потрапити. І лише якщо посадовець спускався і «давав добро», журналіста пропускали далі, в кулуари ради. 

 

Найцікавіше, що документа, яким подібний порядок міг би регламентуватись, мені так і не вдалось віднайти. Керівники апарату ради, загального відділу та відділу кадрів просто перенаправляли мене одне на одного так і не надавши у підсумку жодної конкретної відповіді.

 

Не зайвим однак буде зауважити, такий ритуал «телефонного доступу» діяв не лише для журналістів, а й загалом для усіх містян, які приходили до ради вирішувати власні питання. Змінилась  ситуація, причому в гірший бік вже після виборів. Переобраний на новий строк міський голова Кропивницького Андрій Райкович під час ранкової апаратної наради 9 листопада у звичній для себе манері розпорядився вирішити питання обмеження доступу до ради, і то “..усі двері відкриті, поверхами шастають незрозуміло хто. Бізнес, небайдужі люди, вирішують власні питання…”.

 

Вже за декілька днів очільник міста потрапив до лікарні з діагнозом коронавірус і про усну вказівку мера здавалось всі забули. Однак це було лиш питання часу і 19-го листопада секретар міської ради Андрій Табалов видає розпорядження «Про тимчасове обмеження доступу до адміністративної будівлі Міської ради міста Кропивницького».

 

Відповідно до даного документу на період дії карантину, доступ населення до адміністративної будівлі міськради а також до інших виконавчих органів міської ради, які розташовані в приміщеннях поза межами адміністративної будівлі, крім Центру надання адміністративних послуг має бути обмежений. 

 

При цьому зауважу, що постановою Кабміну №641 від 22 липня “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” подібні обмеження не передбачені, на відміну від подібного документу, що діяв в Україні навесні.

 

Роз’яснити чи стосуються за задумом автора ці обмеження на журналістів мав би сам пан Табалов, однак посадовець наразі на лікарняному. Як власне і міський голова Андрій Райкович та його заступники Олександр Мосін та Олександр Вергун.

 

Самі ж журналісти до подібних обмежень віднеслись більш ніж спокійно.

 

«Для початку побачимо чи будуть дійсно проблеми в доступі. Загалом щось подібне було навесні, тоді теж в приміщення міськради не пускали. Насправді, думаю це не проти журналістів здійснений захід і воно попри розпорядження вирішиться. Просто якась декларативна річ, яку вводять всі і тп. 

 Але чесно, поки всі потрібні мені заходи транслювались і я не горіла бажанням туди йти навіть з відкритим доступом.Там же половина працівників то хворі, то на самоізоляції. У мене аж 2 журналістів, тож краще я обійдусь без зайвої новини з міськради ніж вони у мене захворіють», - коментує ситуацію редактор видання «Гречка» Анастасія Дзюбак

 

Хоча були звісно й такі кому розпорядження Андрія Табалова категорично не сподобалось. «Я завжди проти якихось обмежень, особливо в міській раді чи ОДА. Карантин це лише причина якось закритися і щось продовжувати "чудити". Іноді легше того чиновника знайти у його кабінеті ніж до нього додзвонитися. Взагалі, має бути робота он-лайн і оф-лайн одночасно. І це має вирішувати сам журналіст, де і як йому зручніше бути, а заразитися можна скрізь», - резюмує редактор «Первой городской газеты» Ірина Лягул.

 

А поки керівництво міста хворіє, роз’яснень до виданого розпорядження немає не лише у журналістів, але й в охорони на вході до приміщення, які не мають жодного уявлення яким саме документом регламентується порядок допуску чи обмеження доступу до приміщення журналістів. Цим власне й користуються колеги, які мають необхідність, а головне достатньо впевненості, аби особисто йти добувати інформацію до міської ради 

 

 

 

 

Павло Лісниченко, регіональний координатор ІМІ у Кіровоградській області 

 

Матеріал підготовлено в межах проекту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House"