#
#
Як переплатити за аналог. Досвід Харківщини
#

Старт поширення коронавірусу COVID-19 на теренах України офіційно обліковують з березня 2020 року, коли було підтверджено перший випадок інфікування в Чернівецькій області. З того часу в країні поступово збільшувалась динаміка захворюваності і на сьогодні показник підтверджених діагнозів досяг позначки 2500-3000 випадків на добу.  

 

Оскільки з новітній історії нашої країни подібних випадків ще не траплялось, виникла потреба спростити процес закупівлі препаратів, обладнання та послуг необхідних для подолання «коронавірусної кризи». Вже за два тижні від виявлення першого українського інфікованого, Верховна Рада України прийняла Закон, який виводив частину закупівель з під дії профільного законодавства, дозволяючи практично безконтрольно купувати все що необхідно. Нажаль, як показала подальша практика, подібна вседозволеність призвела до суттєвих перевитрат бюджетних коштів та придбання замовниками товарів і послуг за цінами, що суттєво відрізнялись від ринкових. Не стала виключенням і Харківська область, яка станом на 15 вересня витратила на відповідні закупівлі понад 306 мільйонів гривень.

 

Ми вирішили заглибитись в деталі та пошукати тенденції в ціновій політиці досягнутій між замовниками Харківщини та постачальниками. Особливо нас зацікавили медикаменти, «розліт цін» на які інколи сягає 50%.

 

 

Аналоги

 

 

Антибіотик із міжнародною непатентованою назвою Meropenem був розроблений компанією Dainippon Sumitomo Pharma ще у 80-х роках 20-го століття. З того часу право на його виробництво отримало чимало фірм, в тому числі українські виробники. Зокрема «Корпорація «Артеріум»поставляє на ринок препарат «Мепенам», а ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» продає «Меробоцид». В обидвох випадках це розчин для приготування ін’єкцій, який фасується в упаковки по десять флаконів, кожен з яких містить 500 мг або 1 г препарату. Відповідний антибіотик в Україні використовували для лікування негоспітальної та госпітальної пневмонії,  гострого бактеріального менінгіту та бронхолегеневих інфекцій при муковісцидозі. Після появи на теренах країни COVID-19 препарат включили й до переліку товарів затвердженого постановою Кабміну №225: «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України». Відтоді купувати Meropenem стало простіше, а коливання цін на препарат від різних виробників стало надзвичайно помітним.

 

Практикуючі ж лікарі стверджують – різниці між препаратами-аналогами «Мепенам» і «Меробоцид»жодної. Діюча речовина одна, відмінностей у процесах засвоювання немає.

 

 

 

Харківська статистика

 

 

Для порівняння цін на вище згадані препарати «Мепенам» та «Меробоцид» ми обрали дозування 1 г на флакон та всі закупівлі які проводили медзаклади Харківської області за «коронавірусною» процедурою, а по суті простим звітуванням за придбаний товар. Для початку трохи статистики.

 

У медзакладів Харківщини більшою популярністю користується «Меробоцид». За неповні 7 місяців лікарні області купували даний препарат 21 раз, як разом з іншими медикаментами так і окремою закупівлею. Ціна при цьому коливалась від 182,4 до 316 гривень без ПДВ за флакон. Що ж до «Мепамена» то за 11 проведених закупівель ціна сягала позначок від 248,6  до 319,96 гривень без ПДВ. При цьому найвигідніші ціни на обидва препарати пропонувала постачальникам дніпровське ТОВ «БаДМ-Б» Олександра Суходольського та Олександра Дитяковського, одруженого на депутатці Дніпровської міської ради та завідуючій регіонального алергоцентру Євгенії Дитяковській. Найдорожчий же товар продає місцевий бізнес – ТОВ «Укрера» Тетяни Воропай, створене у травні 2019-го, і ТОВ «Аметрін ФК» Романа і Станіслава Зубарів.   

 

 

Показові перевитрати

 

 

За інформацією отриманою з «Карти коронавірусних закупівель» Комунальне некомерційне підприємство  "Міська клінічна лікарня №13" Харківської міської ради з березня 2020 року провело 84 «коронавірусні закупілі». За 4 з них лікарня мала отримати партію препаратів на основі діючої речовини Meropenem. 

 

Перші два договори, на 290,88 тисяч та 872,64 тисячі гривень, з Акціонерним товариством «Київмедпрепарат», що входить до бізнес-групи «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго, передбачали поставку загалом 4 тисячі ампул «Мепенама» від «Артеріум» (все того ж Жеваго). Вартість однієї ампули виявилась ідентичною – 290,88 гривень. Контракти підписали 1-го і 17-го липня, відповідно.

 

Вже за два місяці, 7 вересня, "Міська клінічна лікарня №13", яка свого часу була визначена як одна з «опорних» для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 першої хвилі, підписує новий договір. Цього разу на тисячу ампул «Меробоциду» виробництва харківського ТОВ «Укрера». Сума замовлення – 269 тисяч гривень, вартість однієї ампули – 269 гривень, що на 7,5% менше від попередніх закупівель лікарні.

 

Здавалось би – вигідного постачальника знайдено, можна працювати та продовжувати замовляти товар. Тим паче потреби медзакладу як «опорного» цілком виправдані. Однак вже за 2 дні, 9 вересня, в ProZorro з’являється новий звіт. Знову тисяча ампул, знову «Мепенам» і знову по по 290,88 гривень за одиницю.

 

Для порівняння, в той же проміжок часу КНП "Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького" купувала «Меробоцид» по 256,15 грн/ампула, а КНП “Зміївська центральна районна лікарня” Харківської області закупилась «Мепенамом» по 255,59 грн/ампула.

 

Цікаво, що очолює "Міську клінічну лікарню №13" чинна депутатка Харківської міської ради Алла Бобейко. Окрім всього іншого членкиня депутатської фракції «Опозиційний блок «Довіряй Ділам» є головою постійної комісії Харківської міської ради з питань соціального захисту та охорони здоров'я.

 

 

Фінальний акорд

 

 

Перевитрати на закупівлі медпрепаратів на Харківщині є не єдиною проблемою «коронавірусних закупівель». Апарати штучної вентиляції легень, антисептики, медичні маски… через відсутність конкуренції закупівлі усіх цих товарів відбуваються «на домовленостях», які зачасту вигідні кому завгодно, але не бюджету.


Усе це підтверджує висловлену нещодавно гендиректором ДП «ПРОЗОРРО» Василем Задворним тезу - «Потрібно переглянути правила проведення антикоронавірусних закупівель».

 

 

 

 

Павло Лісниченко

 

Публікація підготовлена в рамках проєкту "Антикорупційні розслідування закупівель COVID-19 у 4 пілотних регіонах на основі інтерактивної карти", який виконує Антикорупційний штаб завдяки фінансовій підтримці British Embassy Kyiv. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.