#
#
Достовірність як базис. Чи дотримуються стандартів топові видання Кіровоградщини
#

Ще в 1954 році до Декларації принципів професійної поведінки журналістів було включено наступний постулат «Журналіст зобов’язаний – гарантувати людям отримання правдивої та достовірної інформації за допомогою чесного відображення об’єктивної реальності». Тож не дивно, що професійний стандарт достовірності став один із 6 базових, які заклали для своєї роботи як медійники України так і світу.  

 

Повертаючись до термінології нагадаємо, стандарт достовірності вимагає від журналіста аби кожен факт, що подається в матеріалі, мав ідентифіковане та надійне джерело інформації.  У роботі новинарів це особливо важливо, адже інколи у погоні за ексклюзивом та оперативністю, ЗМІ довіряють неперевіреним публікаціям у соцмережах чи бездумно  перепощують маніпулятивні та фейкові матеріали із сайтів-«сміттярок».

 

Проаналізувавши по 50 матеріалів, що потрапили до стрічки новин 10 топових ЗМІ Кіровоградщини, починаючи з 5-го липня, ми можемо констатувати – загалом з дотриманням принципу достовірності у медійників області все досить пристойно.

 

З 500 проглянутих матеріалів 3,2% можна ідентифікувати як недостатньо достовірні, а 0,4% як такі, що написані з порушенням стандарту достовірності. Таким чином показники дотримання даного стандарту у топових ЗМІ Кіровоградщини складає 96,4%, що навіть дещо краще від показників сайтів “Суспільне”, “Дзеркало тижня”, “Українська правда”, “Букви”,  “Укрінформ” та “Ліга”, які продемонстрували результат у 96%.

 

Найкращі результати серед видань Кіровоградської області продемонстрували сайти Акула.Media, Гречка і Точка доступу. А от найгірші справи у інформаційних порталів CBN та Златопіль. Останні мають по 8% новин з недостатньо ідентифікованими джерелами інформації.

 

Для прикладу 5-го липня «на шпальтах» видання CBN вийшла новина під заголовком ««Олександрійський центральний ринок» з початку року отримав більше 5 млн грн надходжень», яка базується на цифрах оприлюднених на Фейсбук-сторінці директора ринку Олександра Кияшка. Звісно, для базису майбутньої новини посту в мережі Facebook  є цілком достатньо, однак враховуючи можливість зламу сторінки в соцмережі та навіть банальної помилки, журналістам варто було б звернутись до першоджерела та подавати інформацію лише після підтвердження цифр від самого Кияшка.

 

Дещо подібна ситуація й зі статтею «Златополя» - «На Кіровоградщині чоловік вийшов з дому та не повернувся». Досить буденна, хоча звісно й трагічна інформація, про пошук зниклого нещодавно чоловіка має досить дивне джерело вихідних даних – Фейсбук-сторінку Громадської організації «Стаття 5». Враховуючи, що даним питанням, якщо звісно вірити новині, уже займаються правоохоронні органи, інформацію про підтверджений факт зникнення журналістам варто було б отримати саме від поліції. Цього, однак, зроблено не було, що ставить під сумнів достовірність оприлюднених даних. 

 

Доволі неприємною, хоча по суті єдиною помилкою видання «Точка доступу», була публікація «У Кpопивницькому відбудеться фестиваль фаpб Холі». Журналісти «Точки» також вирішили скористатись Фейсбуком, як джерелом інформприводів, та знайшли сторінку організаторів заходу на який власне і посилались. Словесною відсилкою до і так не надто надійного та неферифікованого джерела у соцмережі на жаль діло так і закінчилось, адже гіперлінк у сатті віднайти так і не вдалось.

 

Підсумовуючи зауважимо – виданням Кіровоградщини, попри доволі хороші показники, варто пам’ятати про важливість дотримання стандарту достовірності. А от як справи з іншими п’ятьма стандартами ми дізнаємось вже у наступному нашому дослідженні.

 

До вибірки потрапили по 500 матеріалів, що були опубліковані у 10 популярних інтернет-виданнях починаючи злипня. До переліку проаналізованих видань потрапили: Гречка, CBN, Точка доступу, Без купюр, DOZOR, АкулаMedia, Кіровоград24, ПульS, Златопіль, Прожектор.

 

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.