#
#
Голова облради закликає та ініціює, «Батьківщина» вітає, гральні автомати працюють – кого піарили ЗМІ Кіровоградщини
#

Протягом тижня з 30 серпня по 3 вересня команда проєкту InfoCrime.Кропивницький промоніторила 694 новини 10 популярних сайтів, п’ятничні випуски новин трьох телеканалів, сторінки у соцмережах 10 місцевих посадовців і депутатів.

 

У них ми виявили 19 матеріалів з ознаками маніпуляцій. Фейків у ЗМІ, що входять до переліку моніторингу, не траплялось.

 

Із завершенням «відпочинкового» літнього періоду помітна активізація в медіапросторі, але, на жаль, не в кращу сторону. Цього тижня в медіа, що входять до моніторингу, помітно більше комерційної та політичної джинси, тобто матеріалів, які мають ознаки замовності. Таких було 37% від усіх текстів з маніпуляціями. Матеріалів, у яких заголовки не відповідали дійсності – 21%, текстів, де оцінки переважали над фактами – 10,5%, новин, де подавалась лише частина інформації – 31,5%.

 

Теми матеріалів, у яких допущені маніпуляції – суспільство, політика, корупція, робота уранових шахт, діяльність правоохоронців. Джерелами маніпуляцій були переважно самі ж видання.

 

Це в цифрах, а що ж за ними?

 

 

Збільшення піару голови облради та немаркована комерційка

 

 

На відміну від попередніх моніторингових тижнів, де спостерігалося засилля реклами Юлії Тимошенко, нині на арені голова Кіровоградської облради Сергій Шульга. Матеріалів з позитивними згадками якого в ЗМІ суттєво побільшало. Так, ідентичні тексти, що «Голова обласної ради Сергій Шульга підняв питання майбутнього шахт перед віцепрем‘єр-міністром України» опублікували сайти CBN і ПульS. Останній продовжив цитувати Шульгу, який констатує, що за все хороше і проти всього поганого в роботі шахт, водночас не пропонуючи жодного конкретного рішення, піарячись на складній ситуації гірників. Ще одну новину ПульS вирішив зробити із заклику Шульги у Фейсбуці підтримати спортсменів на Паралімпійських іграх. Звертаємо увагу медійників, що не кожен допис із соцмереж посадовців заслуговує стати новиною, в якій згідно з журналістськими стандартами має бути суспільноважливий інформаційний привід, достовірність, баланс. Перепублікація ж іміджевих дописів схожа на приховану джинсу. А в контексті отримання вказаним виданням фінансування від облради на висвітлення своєї діяльності, ще й на спонсорований бюджетом піар очільника ради, який в такому разі варто маркувати позначкою «Реклама».

 

Відсутнє таке маркування і в публікаціях видань про зал ігрових автоматів та автосервіс. У вказаних матеріалах явні ознаки замовності. Медійні юристи наголошують, що на відміну від журналістських матеріалів, реклама виконує іншу функцію, і тому має бути відокремлена від решти інформації та відповідно промаркована.

 

Вимоги до відокремлення реклами від інших видів інформації встановлено в Законі України "Про рекламу".

 

Зокрема, стаття 1 визначає, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару.

 

Частина перша статті 9 закону визначає, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, так, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Водночас частина третя статті 9 закону визначає, що інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару і який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

 

 

Як ЗМІ видворили з Кіровоградщини неіснуючих студентів та влаштували боротьбу з міграцією

 

 

Неточності в заголовках призвели до помилкових назв матеріалів і мови ворожнечі. Цілу «боротьбу з мігрантами» заявив сайт «Златопіль», підібравши до звіту міграційної служби про заходи з протидії нелегальній міграції заголовок «На Кіровоградщині триває боротьба з мігрантами». Таке необережне використання термінів призвело до перекручування змісту новини та негативної конотації поняття «міграція».

 

Ще в одному випадку в заголовку вказали, що з Кіровоградщини видворять африканських студентів, хоча в тексті йдеться – вказані особи наразі відраховані з навчальних закладів, їхні посвідки на проживання анульовані. Тобто мова про колишніх студентів.

 

Прагнучи до лаконічних заголовків ЗМІ варто більш коректно підбирати назви матеріалів, аби мимоволі не спотворювати зміст. Припущення, що «в тексті ж прочитають», спрацьовує далеко не завжди, враховуючи тенденцію, що інколи матеріали переглядають не далі заголовків.     

 

 

Журналісти-судді

 

 

Якщо частина ЗМІ вже привчилась до публікацій пресрелізів правоохоронців додавати застереження, що згідно ч.1 ст. 62 Конституції України, «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», наголошуючи на презумпції невинуватості особи, то в деяких медіа підозрюваних називають хабарниками до вироку суду, чи ретранслюють повідомлення правоохоронців у стверджувальній формі, без формулювань, що йдеться про версію слідства.

 

Відомо, що медіа не зобов’язані перевіряти офіційні коментарі держорганів, а позицію фігурантів вдається отримати не одразу після публікації заяв правоохоронців, але для збалансованої подачі інформації варто вживати коректні заголовки та прописувати, що ці дані саме є версією правоохоронців, не нав’язуючи читачу думку про винуватість особи до рішення суду.

 

 

 

До вибірки потрапили матеріали, що були опубліковані у 10 популярних інтернет-виданнях та показані у випусках новин 3 телеканалів протягом 30 серпня - 3 вересня. До переліку проаналізованих видань і телеканалів потрапили: Гречка, CBN, Точка доступу, Без купюр, DOZOR, АкулаMedia, Кіровоград24, ПульS, Златопіль, Прожектор, Вітер, TTV, UA:Кропивницький.

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства.